Півонія тонколиста Paeonia tenuifolia L. (P. biebersteiniana Rupr., P. lithophila Kotov, P. tenuifolia L. subsp. biebersteiniana (Rupr.) Takht.)

Таксономічна належність: Родина Півонієві — Paeoniaceae. Природоохоронний статус виду: Вразливий. Наукове значення: Понтійсько-кавказький вид. Ареал виду та його поширення в Україні: Поширений в пд.-сх. р-х Сх.-Європейської рівнини, заходить у центральну Європу, на Балкани, в Малу Азію, Передкавказзя, Дагестан, Іран. В Україні — пд. частина Лісостепу і Степ, Гірський Крим. Адм. регіони: См, Кд, Дн, Пл, Хр, Дц, Лг, Зп, Од, Мк, Хс, Кр. Чисельність та структура популяцій: Багаточисленні, щільні і повночленні популяції трапляються локально. На заповідних територіях в окремі роки щільність досягає 1 особини на 1 м2. Чисельність популяції в Кара-Дазі — до 10 тис. особин, а в Гірському Криму близько 1 млн. особин. Зростають переважно поодинці, численність незначна, особливо поблизу населених пунктів. Причини зміни чисельності: Розорювання і забудова степових решток, ненормований випас, викопування кореневищ, збирання букетів, заготівля лікарської сировини. Умови місцезростання: На степових ділянках з добре розвиненими чорноземними ґрунтами, на узліссях і галявинах байрачних лісів, на кам’янистих схилах Гірського Криму. В смузі барвистих різнотравно-типчаково-ковилових степів росте на схилах балок і річкових долин у складі угруповань союзів Fragario viridis-Trifolion montani та Astragalo-Stipion (кл. Festuco-Brometea). Зникає на прогонах худоби від витоптування. Ксеромезофіт. Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Багаторічна трав’яна рослина до 50 см заввишки, з бульбоподібним коренем. Листки двічі- або тричіпірчасті, вузькорозчленовані. Квітки до 8 см діаметром одиничні, кривавочервоні; пелюстки оберненояйцеподібні, увігнутопластинчасті, трапляються махрові форми. Висота рослин, ширина долей листків, колір пелюсток значно варіюють. Плід повстисто опушена багатолистянка. Цвіте у квітні–травні, плодоносить у червні–серпні. Розмножується насінням. Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняють в Українському степовому (відділення «Хомутовський степ» і «Кам’яні Могили»), Луганському (відділення «Стрільцівський степ» і «Провальський степ»), Карадазькому, Ялтинському гірсько-лісовому, Кримському, Казантипському, Опукському ПЗ, НПП «Святі Гори», РЛП «Клебан-Бик» та у ряді інших об’єктів. Необхідне виявлення та організація охорони природних місцезростань. Заборонено розорювання, терасування і забудова степів, надмірний випас, викопування кореневищ, збирання та заготівля лікарської сировини. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Успішно культивують у ботанічних садах. Господарське та комерційне значення: Декоративне, лікарське, фарбувальне, медоносне. Джерело: Бурда, Остапко, Ларин, 1995; Кондратюк, Бурда, 1981; Кондратюк, Бурда, Остапко, 1985; Кучеревський, 2001; Мельник, Гриценко, Перегрим, 2003; Носова., 1973; Флора УРСР, 1953; ЧКУ, 1996; Чопик, 1970; Чопик, 1978.