Конвалія

Легенда про конвалію

Діана – богиня мисливства – у своїх лісових мандрівках любила підійматися високо в гори. Одного разу її підстерегли злі боги лісів і полів. Вони вирішили полонити її. Та красуня врятувалася втечею. Бігла так швидко, що аж піт стікав з її лиця рясними краплинами. І де ці краплини падали, там проростали чарівні конвалії.Красень Ландиш безтямно покохав красуню Весну. І як не благав, щоб та назавжди з ним залишилась, Весна зробити цього не змогла. А коли вона пішла, то Ландиш плакав такими гарячими слізьми, аж кров йому виступила із серця і забарвила зелені сльози у червоний колір. Тим і пояснюється, що зелені плоди конвалії після достигання червоніють.

Збірник віршів про конвалію

Марія Познанська

Конвалії

Із зеленої сорочки,
Що зіткав весною гай,
Білі дивляться дзвіночки.
Як зовуть їх — угадай.

Це конвалії у гаї
На галявині цвітуть.
І ніде, ніде немає
Кращих квіточок, мабуть.

В них так пахощів багато,
Цвіту свіжого, роси.
Хай ростуть, не буду рвати, —
Шкода їхньої краси!

В. Заяць

Конвалія

Де ліс, немов наміточка,
Ясніє диво-квіточка.
На неї я здивований,
Дивлюсь, мов зачарований.
Конвалія білесенька,
Мов дівчина гарнесенька.
Ні, не зірву, йду далі я -
Нехай цвіте конвалія!

Леся Українка

Конвалія
(Уривок)

Росла в гаю конвалія
Під дубом високим,
Захищалась від негоди
Під віттям широким.

Та недовго навтішалась
Конвалія біла, –
І їй рука чоловіча
Віку вкоротила.

Ой понесли конвалію
У високу залу,
Понесла її з собою
Панночка до балу.

Ой на балі веселая
Музиченька грає,
Конвалії та музика
Бідне серце крає.

То ж панночка в веселому
Вальсі закрутилась,
А в конвалії головка
Пов’яла, схилилась.

(Читати повністю)

Олександр Пархоменко

ПРОСТІТЬ МЕНІ, КОНВАЛІЇ

Весна лужок між липами
Перлинками усипала,—
Прибрала темнолистими
Конваліями чистими.

На липі зяблик ценькає.
Тримаю    квіти    жменькою,
Навіщо рвав — не відаю,
Побавлюсь-бо — й розкидаю.

Лишив жмуток під липою,
А сам заледь не хлипаю...Покривджені, пов'ялії,

Простіть мені, конвалії!